Загальноосвітня школа І-Ш ступенів №10

                                                                                                          Розробка уроку

                                                                                                 з громадянської освіти

                                                                                                                у 4 класі

                                                                                          Тема: Український національний

                                                                                                                  костюм

                                                                                                                                                             Вчитель: Голуб С.М.

                                                                                                       м.Мукачево

Тема: Український національний одяг.

Мета: Познайомити учнів з художніми особливостями українського національного одягу та його обереговим значенням; розширювати уявлення дітей про побут рідного народу; про особливості української вишивки в різних регіонах нашої країни; виховувати естетичні смаки; прививати любов до традицій та звичаїв рідного народу.

Обладнання: фотографії і плакати «Український народний одяг»; вишив сорочки різних регіонів, зразки національних жіночих та чоловічих костюмів. Український віночок, ляльки зі зразками українського одягу, прикраси.

ХІД УРОКУ

I.       Організація учнів до уроку.

II.        Актуалізація опорних знань.

(Відгадування загадок про одяг)

III.        Оголошення теми уроку.

-         Сьогодні ми поговоримо про український національний одяг. Ви дізнаєтеся, як одягалися наші предки, хто шив їм одяг, як вони його оздоблювали.

IV.        Робота над темою.

1.     Вступна бесіда вчителя.

-         Кожен народ має своє неповторне індивідуальне обличчя як у духовній культурі, так і в побуті.

-         Ця індивідуальність знайшла своє відображення і в традиційному народному одязі, який формувався протягом багатьох століть. Характерною рисою українського одягу є його декоративна мальовничість, яка віддзеркалює високий рівень культури, володіння різними технологіями виробництва матеріалів та оздоблення.

2.      Розповідь про жіночий національний костюм.

-         Одним з найдавніших елементів одягу була сорочка. У давні часи вона слугувала як натільним, так і верхнім одягом. Вона ще і була провідником магічної сили, прихованої у людині, тому що безпосередньо облягла її тіло, оберігала її від холоду, і від злого ока. Вишивка з’явилася пізніше, і також виконувала оберегову функцію. Вишивали комір, манжети, та подол сорочки, щоб людина була захищена з усіх боків.

3.     Легенда про появу вишивки.

-     Існує легенда про те, як на землі лютувала страшна пошесть. Вимирали сім’ї і навіть цілі села. І ось одна жінка, втративши сім’ю, крім одного найменшого синочка, молила Бога, щоб він зберіг хоч цю дитину. І Бог відкрив їй таємницю: «Виший на дитині і сорочці собі на сорочці хрестик

-        знак для ангелів. Бо на кого нема хреста, той загине. Але нікому не розповідай, бо загинеш сама і твій син.

-     Жінка зробила все так, як було велено, але не могла дивитися, як помирають інші. І ось розповіла всім про обереги, та люди їй не повірили. Тоді вона зірвала сорочку із сина, і він помер на очах у всіх.

З того часу люди вишивають сорочки, які служать оберегом від усякого

зла.

4.     Продовження розповіді вчителя.

-     Поверх сорочю: колись в Україні носили в будень до роботи, запаску. Запаска - це поясний одяг у вигляді одного або двох незшитих, а пізніше з двох частково зшитих, шматочків орнаментованої картатої вовняної тканини. В різних регіонах запаску називали по-різному: плахта, запаска, поньова.

-     Спереду, де краї запаски не сходилися одягати попередницю фартух, який теж був прикрашений вишивкою. Запаску і попередницю разом підперезували крайкою, що її кінці у молодиці звисають позаду або з лівого боку, а в дівчини - завжди спереду. Колір запаски буває: чорний, синій, червоний і білий.

-        Зверху поверх сорочки українці найчастіше одягали корсетку.

-     Корсетка шиється з тонкої вовняної матерії, з оксамиту або шовку, на підкладці без рукавів, без коміра, в стан (талію). Дівочі корсети бувають без складок, а жіночі - із скіадками. Довжина корсетки буває по коліна або ж по пояс.

-     Зараз важко сказати, коли саме на Україні жінки замінили запаску на спідницю. Спідниця прийшла до нас із Заходу. Ще пізніше з’явилися сукні.

5.     Словничок.

6.     Бесіда про вії очок.

На голові носили: жінки - хустку; молодиці - звитий віночок; а дівчата

-        вінок шнур.

Український віночок.

-     Відомо, що зображення кола - це магічний знак-оберіг, символ сонця. Віночок дівчата сплітали із живих квітів. Усього у повному українському віночку 12 квіток, кожна з яких була символом і оберегом: безсмертник - символ здоров’я; деревій - некорисності; барвінок — життя і безсмертя людської душі; цвіт і ишні та яблуні - символ материнської відданості; калина — символ рідної землі; волошка - вірності; ромашка - символ дівочої чистоти; ружа, мальва, півонія - символ віри, надії та любові; хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму.

-    До вінка в’язали кольорові стрічки. Посередині світло-коричнева - символ землі. Зліва і справа жовті - символ Сонця. За ними світло і темно- зелена - символ живої природи, каси і юності. Далі синя і голуба - символ води і неба. З одного боку оранжева - символ хліба, а з другого фіолетова - символ розуму, а потім малинова - символ щирості, рожева - символ багатства. По краях вінка в’язали білі стрічки - символ чистоти.

7.     Розповідь вірша про віночок.

Кожна квітка України Іще / ікарська рослина.

Усі разом оберіг,

Щоб ніхто лихий не зміг Наробити лиха злого,

Щоб не мав для цього змоги.

Отакий він цей віночок - В України, в її дочок.

8.     Інсценізація Заплету віночок».

9.     Розповідь вчителя про чоловічий національний костюм.

-        Не таким мальовничим був чоловічий одяг. Він складався із полотняної сорочки довжиною до колін, що зодягалися на випуск та підперезувалися шкіряним або в’язаним поясом, а також не широких штанів 9порти, гачі). На поя і кріпилися різні необхідні речі (кресало, кремінь, невеликий ніж). В центрі України поширеними були шаровари (широкі штани особливого крою, які заправляють у халяви чобіт. На голови одягали баранячі або ягнячі шапки - кучма. А на заході - український капелюх.

-        Натільним одягом зверху сорочки служила свита. В холодну пору року одягали кожух - довга, не вкрита сукном шуба з великим коміром, пошита звичайно з овечої шкури, хутром до середини.

-        В західній Україні поширеним був кептарик. Цей старовинний чоловічий одяг вельми популярний і зараз на Буковині, Прикарпатті та Закарпатті.

10.    Пісня «Ой заграйте дударику».

11.    Словничок

12.    Розповідь про взуття.

-    Основне і добротне взуття українців здавна - чоботи. Добрі ж юхтові чи хромові чоботи були завжди невід’ємною частиною національного одягу. Найкраща юхта виходила із кінської шкіри, воляча йшла на підошви. Рідко, та й то найбідніші селяни вичиняли шкіру свиней, але чоботи з такого товару пропускають воду, зимою в них мерзнуть ноги. Про те й поговірка: « Не дай Боже з Івана пана, з кози кошу ля, а з свиней - чобіт!».

—У жінок основним взуттям були чоботи із сап’яну. У неділю та свята жінки одягалися у червоні чобітки, що слушно підкреслювали святковість одягу. Залюбки носили українки й черевики. А шили їх із кольорової шкіри, або з міцної коштовної парчі.

Сап’янці більше вважалися взуттям заміжніх жінок, а черевики - дівчачим. Ось і народна приповідка та засвідчує: «Кому хустина на голову, тому й сап’ян на ногу, а в кого стрічка у косі, в того й порча на нозі.»

ІЗ.Фізкультхвилинка.

(Змагаються хлопчики між собою. Хто швидше одягнеться в шаровари та зав’яже пояс. А дівчата одягають спідницю та зав’язують фартушок і одягають вінок.)

V.       Узагальнення та систематизація набутих знань.

1.      Робота в парах.

(Одна група учнС одягає ляльки)

2.        Створення проекту «Український віночок».

-       Учні у вас на партах у кожного є конверт. Ваше завдання оздобити українську сорочку вишивкою. На комірець, рукава та подоли сорочки наклейте узор та одягніть свої ляльки в український національний костюм.

3.      Демонстрації : учнівських робіт.

Підведення підсумків уроку.