Три основні моделі навчання

Ще у 60-х роках XX ст. Я. Голант охарактеризував три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Залежно від участі учнів у навчальній діяльності, зазначав Я. Голант, розрізняють активну, пасивну та інтерактивну моделі навчання. Термін «пасивна» є умовним, адже будь-який спосіб навчання передбачає певний рівень пізнавальної активності учня. Ймовірно, у своїй класифікації вчений використовує «пасивність» як визначення низького рівня активності учнів, де переважає репродуктивна діяльність, а самостійність і творчість практично відсутні.

Пасивна модель навчання

 

 

Учень виступає в ролі «об’єкта» навчання, він отримує певну інформацію, матеріал від учителя і повинен засвоїти та відтворити її. Домінують такі методи навчання, як читання, лекція-монолог, пояснення, демонстрація, відтворювальне опитування.

Активна модель навчання

 

 

Цей тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Тут уже учень вступає в діалог з учителем, виконує певні творчі завдання і виступає «суб’єктом» навчання.

Основні методи навчання - це різноманітні творчі та проблемні завдання, проблемні ситуації, самостійна робота, запитання від учителя до учня і навпаки.

Інтерактивна модель навчання

 

 

Якщо йдеться про інноваційні інтерактивні технології навчання та методику їх використання, необхідно пам’ятати, що діти вчаться ефективно :

• якщо є мотивація до навчання;
• якщо використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання;
• якщо створено приязне комфортне середовище;
• якщо є можливість застосувати їхні знання і вміння;
• якщо володіють відчуттям контролю над процесом навчання;
• якщо досягають успіхів;
• якщо є можливість випробовувати нові знання на практиці і використати набуті знання;
• якщо повністю залучаються у процес навчання;
• якщо мають достатньо часу на засвоєння нових знань і вмінь;
• якщо можуть побачити використання набутих знань та вмінь на практиці. Інтерактивна модель навчання - це спеціальна форма організації

пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету - створити

найсприятливіші, комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Технологія інтерактивного навчання - це така організація навчального процесу. За якої неможлива неучасть у процесі пізнання:

• кожен учень має конкретне завдання, за виконання якого він повинен публічно прозвітувати;
• від діяльності кожного учня залежить якість виконання поставленого перед групою завдання.

Технологію від методики відрізняють два « принципових» моменти:

• гарантія кінцевого результату;
• проектування майбутнього навчального процесу.

Особистісний підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляду на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Тоді навчально-виховний процес набуде особистісного спрямування. А всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконаленого уроку, навчання на якому має підпорядковуватися не повідомленню матеріалу й перевірці знань, а виявленню досвіду учнів щодо викладеної вчителем інформації.

Потребує зміни і режисура уроку. Важливо щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь вчителя, а й співпрацювали з ним. Висловлювали свої думки, ділилися інформацією. Завдання вчителя - пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки; розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; формувати вміння бачити помилки у твердженнях товаришів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень; вибирати свою позицію стосовно тих чи інших питань тощо.

Варто зауважити, що в науковій літературі відсутня будь-яка класифікація інтерактивних технологій навчання. За О. Пометун та Л. Пироженко, такі технології розподіляють на чотири групи в залежності від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

- Інтерактивні технології кооперативного навчання.

• Інтерактивні технології колективно-групового навчання.
• Технології ситуативного моделювання.
• Технології опрацювання дискусійних питань.

Інтерактивні технології кооперативного навчання

До технологій кооперативного навчання належать такі інтерактивні технології, як : робота в парах, ротаційні (змінні) трійки, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум.

їх можна ефективно використовувати як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь і навичок, або бути частиною узагальню вального уроку.

Технології колективно-групового навчання

Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи як: мікрофон, мозковий штурм, навчаючи - вчуся, ажурна пилка, незакінчені речення, дерево рішень.

Технології ситуативного моделювання (за Г. Сиротенко)

До технології ситуативного моделювання відносяться:

1. Симуляції, або імітаційні ігри.
2. Рольова гра. Драматизація.

Дискусійні питання

До інтерактивних методів технології опрацювання дискусійних питань належать: метод «Прогрес», обери позицію, зміни позицію, безперервна шкала думок, дискусія в стилі телевізійного ток-шоу, дебати.

Теоретична база

Пріоритетом у моїй роботі з дітьми на уроках математики є розвиток логічного мислення й математичного мовлення з використанням інноваційних технологій. На це націлюють і чинні підручники та програми початкового курсу. Багато засобів і прийомів описано в методичній літературі. Намагаюсь використати їх комплексно, щоб уникнути монотонного розв’язування задач і вправ, яке може викликати в учнів відразу до цього предмета. При вивченні арифметичних дій добрий результат дає робота з таблицями: заповнюючи їх, школярі чітко, по черзі називають математичні терміни і правила знаходження невідомих компонентів.

Також корисні для розвитку мовлення і мислення різноманітні математичні диктанти.

Як відомо, одне з головних завдань початкового курсу математики - формування обчислювальних навичок. Однак треба не лише вчити додавати, віднімати тощо, а й виконувати ці дії раціонально, осмислено. Для цього необхідно розвивати математичні зіркість, кмітливість. Міцність і автоматизм потрібних навичок досягається в процесі тривалих вправлянь, то оскільки однотипні завдання втомлюють дітей, їх необхідно урізноманітнювати. Наприклад: знайти останнє число, якщо перше 18 (24, ЗО, 36)

 

 

Учні початкових класів люблять працювати за графічними схемами.

* Склади приклади за зразком, використавши записані на дошці числа: 42, 7, 5, 64, 8, 72, 4, 19, 9.

 

 

Базовим для навчання таких операцій, як аналіз, синтез, узагальнення, є вміння класифікувати. Його учні набувають поступово, на системі спеціально дібраних вправ.

Логічні зв’язки між поняттями, виражені сполучниками _і_, або , часткою не краще запам’ятовуються під час дидактичної гри:

• Намалюй будинок, щоб він був високий і низький.

Відповідь: такий будинок намалювати не можна, треба малювати високий або низький.

• Вибери малюнок, на якому зображено не овочі, не одяг, не іграшки, не фрукти.

Для формування в учнів уміння міркувати дедуктивно корисні завдання з логічними помилками:

Піаніно - музичний інструмент. У Володі вдома є музичний інструмент. Отже, у нього вдома піаніно.

Доцільно на уроках використовувати загадки, ребуси, шаради, віршовані лічилки, римовані задачі.

Увесь цей набір нестандартних завдань у комплексі із звичайними сприяє розвитку логічного мислення, опануванню математичної мови, стимулює інтерес інтерес до «цариці наук».

Під час актуалізації опорних знань ефективними є вправи виду:

постав знаки арифметичних дій так, щоб рівність була правильною : 2....3....27....=33;

• постав питання до задачі, щоб вона розв’язувалися двома діями.

На етапі уроку «систематизація та закріплення нового матеріалу» ефективним є слідуючі форми навчання. Учням з активною пізнавальною діяльністю пропоную розв’язати задачу всіма можливими способами, в той час, коли решта учнів розв’язує задачу одним способом під керівництвом вчителя.

При роботі з слабшими учнями, подаю їм міру допомоги у вигляді схем до задачі, малюнків.

Великі можливості, щодо розвитку логічного мислення на уроках математики містить в собі геометричний матеріал. Крім того він дозволяє розвивати в учнів і просторові уявлення, активізує розвиток всіх типів пам’яті. І що найголовніше, такі завдання викликають інтерес в самих учнів.

Наприклад:

 

 

 

---